Угар, братишки, рассказать вам историю, как я купил закладки кодеина и пошел на футбол с наркошами. Варщик меня предупредил, что это убойный товар, но я решил рискнуть. Мы сорвали таблеточку на приход, чтобы подкрепиться и разжувывая ее, отправились на стадион с друзьями-наркошами в надежде на жесткий угар и крутой матч.
| Мы пришли на стадион, а там уже были наши братья по наркоте. Они уже отжигали на главных трибунах и загаживали все вокруг своими наркотическими вибрациями. Варщики держались в тени и выкладывали свои грибочки. Мы решили, что уже пора присоединиться к боевому тусованию и смешать несколько колес к нашему кодейну для максимальной психоактивации. |
"Наркаманы, собираемся на атаку, желтые браслетики на вас ждут! Потому что нам похуй на всех, мы готовы к войне!" - завопил я, пытаясь поднять адреналин и настроиться на бойцовский лад.
Наша команда уставшая, в огне и готова устроить хаос на этом стадионе. Мы жрущие грибочки и пушащие колеса, готовые устроить настоящий угар. Кричим, скачем, забиваем голы и показываем всем, кто здесь хозяин этой арены. Фанаты нас окружают, кричат, орозаются, и мы отвечаем им тем же. Весь стадион наше поле битвы. Это наш драйв, наш белый огонь, наша жизнь - убойный кодеин, который дает нам крылья и делает нас бессмертными!
Весь матч прошел в одном психоактивном тумане. Мы видели только размытые очертания игроков и слышали гул толпы. Но нам было похуй, потому что мы были на шаре, набитом кодеином и наркотическими грибами. Мы были одной командой, одной семьей, где каждый заботился о другом и нес ответственность за свои действия.
Это был угарный вечер, полный адреналина и кодеина. Мы вернулись домой в состоянии нирваны, но счастливые и полные впечатлений. Желтый наркотик вдохновил нас на новые подвиги и показал, что в этой жизни есть еще так много возможностей для экстремального угара.
Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!